четвер, 24 листопада 2016 р.

Пам`ятаємо про Голодомор

                                                                                              То був страшний навмисний злочин.
                                                                                              Такого ще земля не знала.
                                                                                               Закрили Україні очі
                                                                                               І душу міцно зав`язали.
                                                                                                                                          А.Листопад
     Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки.
 Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молоде покоління, знали про ті  лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.До Дня пам’яті жертв Голодомору в Олександрівській районній бібліотеці для дітей оформлено виставку скорботи «Пам’ятаємо про Голодомор», на якій представлені книги в яких описуються страшні роки голодомору в Україні. В читальному залі було запропоновано перегляд документальних відео- та фотоматеріалів, що дали змогу уточнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932 – 1933 роках. Годину  пам`яті «Землі моєї скорботні роки"  провідний бібліотекар Наталія Литвин спільно з класним керівником Лілією Миколаївною Дубинюк провели для 4-А класу Олександрівської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів КЗ «Олександрівське НВО №2». Протягом години  в своїй бесіді, спираючись на архівні документи та матеріали бібліотекар відтворила трагічне лихоліття 1932 – 1933 років. Особливу увагу дітей було звернено на книгу місцевих краєзнавців В.Білошапки і І. Петренка "Голодомор.1932-1933.Олександрівський вимір", яка містить спогади, фотографії, архівні матеріали, що розповідають про голод на території Олександрівського району. На підтвердження цих матеріалів діти зачитали спогади своїх родичів про Голодомор. Було проведено голосне читання з обговореннямоповідання Володимира Кобзаря «Як у раю». 
Захід закінчився хвилиною мовчання. Було запалено світло свічок пам’яті. І воно стало даниною тим, хто навічно пішов від нас у 1932- 1933 роках.