пʼятниця, 12 березня 2021 р.

 

                                                 ПОЛОЖЕННЯ

                 про Всеукраїнський конкурс дитячого екомалюнка

                              «Книга і діти, екологія і світ»

І. Загальні положення

 

1.1. Основними завданнями Конкурсу є формування екологічної компетентності дітей; стимулювання їхньої пізнавальної активності та творчих здібностей; популяризація екологічного способу життя і мислення; утвердження екоцінностей і поваги до своєї Батьківщини, бажання читати та ілюструвати книжки екологічної тематики; сприяння екологічному розвитку дружньої до довкілля особистості, її ідентифікації з природою.

1.2. Мета Конкурсу – виховання у дітей гуманного ставлення до навколишнього середовища; розкриття у творчості їхнього прагнення до збереження і примноження природних ресурсів.

1.3. Організаторами конкурсу є Національна бібліотека України для дітей (далі – НБУ для дітей), Національна секція Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY (далі – IBBY UA), Благодійна організація «Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Державна екологічна інспекція України, ТОВ Видавництво «Ранок».

1.4. Організаційно-методичне забезпечення і супровід Конкурсу здійснює НБУ для дітей.

1.5. Інформація про проведення Конкурсу оприлюднюється на офіційних

вебсайтах НБУ для дітей, Державної екологічної інспекції України, обласних бібліотек – учасників Конкурсу, партнерів, а також в інших засобах масової інформації.

1.6 Під час проведення Конкурсу обробка персональних даних учасників

здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-VІ від 1 червня 2010 року.

 

ІІ. Умови Конкурсу

 

2.1. У Конкурсі беруть участь діти 6-18 років у 2-х вікових категоріях:

– читачі-учні 1-5 класів;

– читачі-учні 6-11 класів.

2.2. На Конкурс приймаються індивідуальні та колективні роботи у кожній віковій категорії.

2.3. Конкурсні роботи готуються за тематичними напрямами:

 

    Наше майбутнє – зелена і чиста планета;

    Збережемо свій рідний край;

    Скажемо «Ні» забрудненню Землі.

 

2.4 . Конкурс проводиться з 1 березня до 31 травня 2021 року у два тури:

перший – з 1 березня по 1 травня – на обласному рівні;

другий – з 2 травня по 31 травня – на загальнодержавному рівні (підсумковий).

2.5. Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готують за напрямом малюнок у довільній графічній, живописній формах, виконаний олівцями або фарбами у форматі А3, який за змістом і жанром відповідає темі та містить авторське бачення сучасної чи майбутньої екологічної ситуації у світі.

2.6. Малюнок має бути доправлений (надісланий) до обласної бібліотеки для дітей з метою визначення регіональних переможців.

2.7. На Конкурс приймаються виключно оригінальні індивідуальні та колективні малюнки, які вперше подаються до участі в конкурсах.

2.8. Роботи мають надсилатися із коротким повідомленням про автора: прізвище, ім’я, дата народження, домашня адреса (поштова), адреса електронної пошти, телефон для зв’язку; для колективних робіт – додати ПІБ керівника художнього гуртка.

2.9. До участі у конкурсі не допускаються роботи, які не відповідають умовам, визначеним цим положенням.

 

ІІІ. Організаційний комітет і журі Конкурсу

 

3.1. Для підготовки та проведення Конкурсу створюється головний

Організаційний комітет. До його складу входять представники організаторів Конкурсу, громадських організацій, меценати (Додаток 2).

3.2. Для проведення першого туру Конкурсу в обласних бібліотеках для дітей України створюються організаційні комітети та журі.

3.3. Для визначення переможців у другому турі затверджується склад Головного журі (Додаток 3), до якого входять професійні художники-ілюстратори, мистецтвознавці (за згодою).

3.4. За підсумками роботи обласні журі та Головне журі складають протоколи, які підписуються головою, секретарем та членами журі Конкурсу із зазначенням загальної кількості учасників та переможців.

 

ІV. Визначення та відзначення переможців Конкурсу

 

4.1. Обласні журі Конкурсу підсумовують та визначають переможців (І, ІІ та ІІІ місця) у кожній віковій категорії серед індивідуальних і групових учасників до 1 травня 2021 року.

4.2. Конкурсні роботи переможців першого туру надсилаються разом із

протоколами до головного Організаційного комітету (03190, м. Київ, вул. Януша Корчака, 60, Національна бібліотека України для дітей) із поміткою Всеукраїнський конкурс дитячого екомалюнка «Книга і діти, екологія і світ» (до Всесвітнього дня охорони довкілля) до 5 травня 2021 року. Дата визначається за позначкою на поштовому штемпелі. Роботи, надіслані пізніше вказаної дати, не розглядаються.

4.3. Для переможців Конкурсу в кожній віковій категорії серед індивідуальних та колективних робіт встановлюються І, ІІ, ІІІ місця.

4.4. Головне журі оцінює роботи, що надійшли від обласних журі, та до 31 травня 2021 року визначає переможців.

4.5. Усіх учасників, конкурсні роботи яких пройшли у другий, підсумковий тур,

буде відзначено Дипломами.

4.6. Малюнки переможців будуть презентовані на виставці у Національній

бібліотеці України для дітей у Всесвітній день охорони довкілля (5 червня).

4.7. Переможців Конкурсу буде оголошено 1 червня 2021 року, у Міжнародний день захисту дітей, напередодні Всесвітнього дня охорони довкілля. Переможці отримають дипломи та призи.

 

V. Зберігання та публікація робіт, надісланих на Конкурс

 

5.1. Малюнки, надіслані на Конкурс, авторам не повертаються. Роботи

переможців І та ІІ турів зберігаються у НБУ для дітей та можуть бути використані у її подальшій роботі.

5.2. Результати Конкурсу узагальнюються відповідним наказом, оприлюднюються на офіційному сайті НБУ для дітей, партнерів Конкурсу та у фахових друкованих виданнях.

5.4. Малюнки переможців також будуть презентовані на мистецьких виставках в офісах партнерів-організаторів.

 

 


 


Цьогоріч з 8 по 14 березня в Україні святкують Масницю або свято Колодія.

МАСЛЯНА ТА МАСНИЦЯ – У ЧОМУ РІЗНИЦЯ

Спочатку з'ясуємо, чим ці два свята схожі. Не складно здогадатися, що назвою: Масляна та Масниця, а ще приготування страв з маслом. Але, якщо в Росії це лише тонкі млинці, то в Україні згідно традицій, у цей час споживали багато масних страв з усіх молочних продуктів: налисники, сирники, пиріжки з сиром та всілякі запіканки, солоні та солодкі вареники з сиром, молочний кисіль тощо.

Дата святкування однакова: останній тиждень перед початком Великого посту. Проте, значення свят різне: Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити і закликати весну, святкування приходу теплої пори. На Масляну ж тільки наїдаються перед постом та міряються силами. Тобто, на одному з цих свят треба миритися, а на іншому битися – і це одна з головних відмінностей.

Проте у радянські часи відзначення цього свята перейняло багато російських деталей, найвідоміша з яких випікання млинців. Натомість етнологи вважають, що цей обряд українцям ментально чужий і радять повертати старі традиції. На Масницю українці готували вареники - одну із найстаріших українських обрядових страв. Ще одна версія ліплення вареників – це їхня схожість за формою до місяця, оскільки піст розпочинався орієнтовно перед весняним рівноденням.

Доброю прикметою в Україні вважали не просто наїстися цими стравами, а щоби їх скуштували всі навколо. Тож пригощали сусідів, родичів і навіть незнайомців. Бо вірили, що чим більш щедрим будеш в цей тиждень, то таким же щедрим буде і весь наступний рік.

Українці ще називали це свято Сирний тиждень, Запусти, Сиропуст, а оскільки Масниця це більш жіноче свято, то ще існувала назва Бабське свято, Бабський тиждень.

Обрядів було чимало, часто вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби. Вони прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масницю. Напередодні свята поминали рідних. Остання неділя перед Великим постом була прощеною.

 

                                       Масляна чи масниця?

        Це свято не має чіткої дати та залежить від того, коли починається Великий піст. Частіше воно припадає на кінець зими або початок весни.

        В Україні святкування тривають тиждень, цьогоріч - з 8 по 14 березня.

 

 

Чому Масниця? Тому що в цей тиждень споживали багато масної їжі. Це були сир, масло, вареники з сиром і маслом, звідси назва Масниця. Крім цієї, є дуже багато регіональних назв. Це і Колодій, і Запусти, Сирний тиждень, Сиропуст. Оскільки Масниця в Україні - це більш жіноче свято, то ще існувала назва Бабське свято, Бабський тиждень.

   Масляною (Масленицей) це свято почали називати у 1960-х роках ХХ століття. Тоді його фактично дозволили святкувати після довгої заборони, але вже з російським корінням. У радянські часи відзначення цього свята перейняло багато російських деталей, найвідоміша з яких випікання млинців. Натомість етнологи вважають, що цей обряд українцям ментально чужий і радять повертати старі традиції. На Масницю українці готували вареники - одну із найстаріших українських обрядових страв. Ще одна версія ліплення вареників – це їхня схожість за формою до місяця, оскільки піст розпочинався орієнтовно перед весняним рівноденням.

   Доброю прикметою в Україні вважали не просто наїстися цими стравами, а щоби їх скуштували всі навколо. Тож пригощали сусідів, родичів і навіть незнайомців. Бо вірили, що чим більш щедрим будеш в цей тиждень, то таким же щедрим буде і весь наступний рік.

   Обрядів було чимало, часто вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби.

  Тож значення свят різне:  Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити і закликати весну, святкування приходу теплої пори. На Масляну ж тільки наїдаються перед постом та міряються силами. Тобто, на одному з цих свят треба миритися, а на іншому битися – і це одна з головних відмінностей.

 

 

 



Друзі Сьогодні ми поповнили Будинок мандруючих книг. Запрошуємо взяти для читання книги та залишити свої.

" Візьми, якщо хочеш

Віддай, якщо можеш"

 

 







   Минуло вже багато років з дня народження славного сина України, але у багатьох українських родинах, ми бачимо прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він – як член сім’ї, як найдорожча людина.

   9 березня до Дня народження Т.Г. Шевченка в бібліотеці для дітей КЗ « Центр культури та дозвілля» Олександрівської селищної ради провів літературно- музину композицію «Сила  українського слова».  Ведучий заходу Юрій Скорець розповів про Тараса Григоровича Шевченка – генія, мислителя, пророка. Святе поетове слово об’єднує всіх українців, незалежно від їх поглядів і переконань задля щасливого майбутнього України. Вірші Кобзаря  читали Ілля Толкач та Людмила Безверха. Поет з великим інтересом слухав думи і пісні. Маючи гарний голос, сам добре виконував їх. Пісню «Зоре моя вечірня» виконала Лілія Сирота. Великий Кобзар став знаковою особистістю не лише української, а й світової літератури. Про це розповідає книжкова виставка «Єднаймо душі словом Кобзаря». На заході були присутні представники Олександрівської селищної ради та помічник - консультант народного депутата Олеся Довгого Катерина Бондаренко. По закінченні свята присутні поклали квіти до пам’ятника Т.Г. Шевченка.

 














   Сьогодні, 25 лютого, виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури. Щоб  відзначити цю дату, у бібліотеці для дітей учні 6 А класу Олександрівського НВК КЗ «Олександрівське НВО №2» взяли участь у літературно-мистецькій композиції «Співачка зорі провідної». До цієї дати було оформлено книжкову виставку «Я в серці маю те, що не вмирає», на якій представлена література про життєвий шлях письменниці та її дитячі твори . З розповіді бібліотекарів діти довідались про життєвий та творчий шлях Лесі Українки.
   Учасники заходу залюбки декламували напам`ять вірші Лесі Українки: «Надія», «Як дитиною бувало...», «Мрії», «Літо краснеє минуло», «Вишеньки», «Хотіла б я піснею стати»  та  переглянули уривок з драми – феєрії « Лісова пісня», взяли участь  у вікторині «Як ми знаємо Лесю Українку?».

   Розповідь бібліотекарів про цю мужню жінку в майбутньому формуватиме потребу в дітей звернутися до її віршів, які вчать любити Україну, любити і розуміти людей, бути чесними та справедливими.