Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

   Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

   На вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу 1932 - 1933 років, голодоморів 1921 - 1922, 1946 - 1947 років в Україні працівники районної бібліотеки для дітей організували і провели віртуально-поминальний екскурс «Через геноцид до самобутності». На заході дітям розповіли про трагічні сторінки тих страшних подій української історії, зокрема і факти Голодомору безпосередньо в нашому краї.

    В бібліотеці проведено огляд літератури книжкової виставки «Голодомор: ми будемо вічно пам’ятати і вам забути не дамо». Бібліотекар, за допомогою книг, донесла до учнів інформацію про те, що Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію - Голодний Мор, який забрав життя мільйонів наших земляків. Голодомор - не історична минувшина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує нашу пам'ять .

   …Не може бути гіршої муки, аніж бачити як від голодної смерті відходить у небуття твоя родина. Тож ми, українці, повинні пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони більше ніколи не повторилися!