Бувають люди, чиє серце б'ється в унісон із диханням рідної землі. Саме такою була наша неймовірна землячка — Світлана Барабаш, 85-річчя від дня народження якої виповнюється сьогодні - 30 червня. Поетеса, філологиня, Берегиня українського слова та людина з неймовірно глибокою, світлою душею. Літературний портрет по її творчості «Я гілка від древа мойого народу» відбувся в стінах книгозбірні для користувачів різних вікових категорій.

Світлана Григорівна залишила нам неоціненний скарб — свої твори, у яких і досі живе її трепетна душа. Вона вчила нас пишатися своїм корінням, плекати рідну мову та тримати небо над Україною силою своєї любові. Діти з цікавістю гортали сторінки поетичних збірок, зокрема «Засвічу тиху свічку надії», шукаючи в них прості й водночас глибокі істини про любов до рідного краю, до своєї землі та коріння. Ми не просто говорили про творчість — ми вчилися бачити красу в словах нашої землячки. Сьогодні, гортаючи сторінки її поезій, ми згадуємо її з найтеплішим сумом і безмежною вдячністю. Вона відійшла у вічність, але її поетичне слово залишається з нами — як оберіг, як дороговказ, як вічна пісня про рідний край.

Світла пам'ять талановитій поетесі та патріотці. Твоє слово живе в наших серцях!