Бувають люди, чиє серце б'ється в унісон із диханням рідної землі. Саме такою була наша неймовірна землячка — Світлана Барабаш, 85-річчя від дня народження якої виповнюється сьогодні - 30 червня. Поетеса, філологиня, Берегиня українського слова та людина з неймовірно глибокою, світлою душею. Літературний портрет по її творчості «Я гілка від древа мойого народу» відбувся в стінах книгозбірні для користувачів різних вікових категорій.

Світлана Григорівна залишила нам неоціненний скарб — свої твори, у яких і досі живе її трепетна душа. Вона вчила нас пишатися своїм корінням, плекати рідну мову та тримати небо над Україною силою своєї любові. Діти з цікавістю гортали сторінки поетичних збірок, зокрема «Засвічу тиху свічку надії», шукаючи в них прості й водночас глибокі істини про любов до рідного краю, до своєї землі та коріння. Ми не просто говорили про творчість — ми вчилися бачити красу в словах нашої землячки. Сьогодні, гортаючи сторінки її поезій, ми згадуємо її з найтеплішим сумом і безмежною вдячністю. Вона відійшла у вічність, але її поетичне слово залишається з нами — як оберіг, як дороговказ, як вічна пісня про рідний край.

Світла пам'ять талановитій поетесі та патріотці. Твоє слово живе в наших серцях!

 Казка нашого літа: як дошкільнята підкорювали «Сонячну галявину»

Літо, сонце і море дитячих посмішок! Цими днями дошкільна група «Капітошки» КЗ «Олександрівський ліцей №2» перетворилася на чарівний лісовий простір, де розгорнулася захоплива пригода під назвою «Пригоди на сонячній галявині»., яку підготували для найменших читайликів-дошкільнят працівники дитячої бібліотеки в рамках програми літніх читань-2026 «Здивувати інформацією. Зачарувати книгою. Розбудити фантазію» Разом з малюками бібліотекарі вирушили у мандрівку чарівним потягом, сповнену див, сміху та справжніх відкриттів. Пригоди розпочалися з голосної музики, яка одразу покликала малечу в танок. Ніхто не зміг устояти на місці! Дітлахи танцювали веселу, запальну руханку: вони перетворювалися на бешкетних бджілок, тупали ніжками, як маленькі ведмедики, та високо підстрибували, намагаючись дотягнутися до хмаринок. Цей спільний танець подарував усім неймовірний заряд енергії та налаштував на справжні подвиги. А далі на малят чекало дивовижне випробування. Виявляється, сонечко так щиро посміхалося дітям, що випадково розгубило свої чарівні промінчики! Щоб повернути йому колишню красу, дітлахи взялися за ювелірну та дуже відповідальну роботу. Малюки затишно вмостилися на килимі і нанизували «промінці» сонечка з яскравої вермішелі на кольорові стрічки. Ця гра викликала неймовірне захоплення та зосередженість! Маленькі пальчики вправно нанизували кожну макаронинку, тренуючи дрібну моторику та терпіння. Коли роботу було завершено, оновлене, променисте сонечко засяяло в руках дітлахів ще яскравіше. Кульмінацією свята став чарівний майстер-клас, який перетворив малечу на справжніх лісових дизайнерів. Перед дітьми з'явився силует казкового метелика, але йому бракувало барв. Замість звичайних олівців чи фарб, діти отримали цілі оберемки різнокольорових літніх квіточок. Крок за кроком, пелюстка за пелюсткою — і на очах відбувалося диво. Дітлахи ретельно уквітчували крильця метелика, створюючи унікальний живий візерунк. Хтось обирав сонячно-жовті відтінки, хтось-ніжно-рожеві. Метелик вийшов особливим, зі своїм літнім характером та ароматом.

Свято пролетіло як одна щаслива мить. Дитячі оченята світилися радістю, а руки тримали створений шедевр-уквітчаного метелика, який ще довго нагадуватиме про цю теплу зустріч. Діти були в захваті від такої подорожі, а ми отримали величезний заряд енергії від їхніх щирих усмішок! Дякуємо діткам «Капітошки» та їхнім вихователям за теплу зустріч та активну участь у нашій мандрівці.

 Як Бібліодворик став територією прав, обов'язків та розваг!

Сьогодні наш затишний Бібліодворик перетворився на справжню казкову країну Справедливості! А все тому, що ми разом із нашими юними читайликами святкували одне з найважливіших свят нашої країни — День Конституції України.

Діти дізналися, що Конституція — це не просто серйозна книга для дорослих, а справжній оберіг нашої свободи, де записані права та обов'язки кожного українця. А як найкраще запам'ятати правила? Звісно ж, у грі!

Наш дворик шумів, палав азартом та вибухав сміхом! Ми влаштували справжні «Конституційні перегони»:

діти із задоволенням брали участь у пізнавальних вікторинах про права й обов'язки дитини, показуючи свої знання та кмітливість. Під час веселих естафет вони не лише змагалися, а й разом складали слова «Конституція» та «Демократія», що стали символом єдності, дружби й поваги до законів України.

Головне право літа — на відпочинок! Особливо гучно ми відпрацювали наше законне право на відпочинок та дозвілля. Водні забави, рухливі ігри та конкурси довели: відпочивати наші діти вміють на всі 100%!

Для юних читачів діяла книжкова виставка, де можна було познайомитися з різними виданнями Конституції України, а також книжками про права дитини, громадянські права та обов'язки. На завершення свята всі охочі долучилися до цікавого творчого майстер-класу, де власноруч зробили символічні поробки на згадку про цей особливий день.«Конституція — це правила гри, за якими живе вся країна. І якщо цих правил дотримуватися, то перемагають усі!» — такий головний висновок зробили наші маленькі розумники

Дякуємо кожному учаснику за неймовірну енергію, щирі емоції та дружню атмосферу! Наш Бібліодворик пишається таким підростаючим поколінням свідомих, вільних та щасливих українців.

Гортайте фотозвіт, шукайте себе та своїх друзів, ставте та приходьте до бібліотеки за новими книжковими пригодами!

#ДеньКонституції #Бібліодворик #БібліотекаДляДітей #ПраваТаОбов_язки #ЛітоЗБібліотекою

 У рамках програми літніх читань 2026 «Здивувати інформацією. Зачарувати книгою. Розбудити фантазію і творчість» у нашій бібліотеці відбулося яскраве та тепле родинне свято, на яке завітали як наші постійні, так і нові читачі. Головною подією зустрічі став вітальний стенд «Мій тато — мій захист», який перетворився на місце сили, сповнене щирих слів вдячності та любові.

Зустріч читачів розпочалася з розповіді про татів, які для своїх дітей завжди залишаються справжніми супергероями. Познайомились з книжковою виставкою «Книжкові історії для тата і мене», яка знайомила з добіркою літератури для спільного сімейного читання, де кожне видання — це немов запрошення до спільної пригоди, що міцно зближує покоління.

А далі був справжній вибух емоцій! Учасники об’єдналися у команди та поринули у вир цікавих ігор. Ми шукали «Скарби татового світу», пізнавали «Силу батьківських казок» та демонстрували вправність у грі «Вудка удачі». Емоційним піком стала естафета «Водний десант», де учасники змагалися у спритності. Сміх, вигуки підтримки та азарт панували у повітрі, адже кожен намагався не впустити жодної краплі заради перемоги команди!

На завершення, аби свято залишило ще й теплий спогад, діти власноруч виготовили особливий оберіг — « Талісман для тата». Тепер кожен тато отримав символ щастя-підкову, зроблений з любов’ю дитячими руками.

Це свято пройшло в атмосфері щирої радості та дитячого натхнення, об’єднавши наших юних читачів навколо книги та тв

орчості. Дякуємо всім за активну участь!

 У рамках програми літніх читань 2026 «Здивувати інформацією. Зачарувати книгою. Розбудити фантазію і творчість» у дитячій бібліотеці відбулося яскраве та веселе свято «Найсмачніший день у році», присвячене Дню морозива. Цей день подарував дітям безліч позитивних емоцій, незабутніх вражень і справжню атмосферу літніх канікул. На бібліодворику учасники заходу дізнавалися про цікаві факти з історії виникнення морозива та його шлях до сучасного вигляду.

Під час свята на учасників чекало багато рухливих ігор із різнокольоровими кульками, що символізували улюблені ласощі – морозиво. Діти із захопленням брали участь у веселих естафетах « Гігантський ріжок», «Крижаний аукціон», виконували завдання в командах і парах. Такі ігри не лише дарували радість, а й навчали працювати злагоджено, швидко приймати рішення, підтримувати одне одного та разом досягати поставленої мети. Не менш цікавою частиною свята стало завдання в творчій майстерні «Бібліоумійки». За допомогою повітряного пластиліну діти створювали власні варіанти оформлення морозива, проявляючи фантазію та креативність. Після цього кожен учасник презентував свою роботу та розповідав про уявні інгредієнти, які входили до складу його незвичайного десерту. Серед них були морозиво з радістю, добротою, дружбою, веселощами та літніми пригодами. Завершенням свята став найочікуваніший момент – усі учасники ласували справжнім морозивом, яке стало смачним подарунком за активність, гарний настрій і щиру участь у всіх конкурсах та іграх.

Свято «Найсмачніший день у році» вкотре довело, що бібліотека – це не лише місце зустрічі з книгою, а й простір для творчості, спілкування, дружби та яскравого дозвілля.

 Щиро дякуємо пані Viktoriia Hrytsevych за неймовірний подарунок для нашої бібліотеки! Завдяки Вашій благодійній лотереї наші книжкові полички поповнилися сучасними бестселерами, на які так чекали читачі. 

Ці чудові романи Коллін Гувер «Залишися, якщо кохаєш...», «Покинь, якщо кохаєш...» та Світлани Талан «Я захищу тебе...» вже привернули увагу й одразу знайшли своїх перших читачів!

Дякуємо за вашу щедрість, підтримку культури та за те, що даруєте радість читання. Бажаємо вам міцного здоров'я, успіхів та мирного неба!

 Голос холодноярської волі: до 75-річчя Василя Шкляра

Справжня література не має вікових обмежень, вона єднає серця. Саме це довела літературна година, що відбулася у стінах нашої бібліотеки і зібрала разом читачів різних вікових категорій — від юних допитливих школярів до більш старших книголюбів. Подія була присвячена знаменній даті — 75-річному ювілею «батька українського бестселера», лауреата Шевченківської премії Василя Шкляра.

Під час літературної години гості разом гортали сторінки історії, які письменник так майстерно оживив у своїх романах. Символічно, що під одним дахом зібралися ті, хто лише відкриває для себе героїку Холодного Яру, і ті, хто вже по уроках історії захоплюється незламним духом «Чорного Ворона». Василь Шкляр не просто написав про Холодний Яр — він розпалив його незгасимий вогонь у серцях мільйонів сучасників». Коли гортаєш сторінки «Чорного Ворона» чи «Трощі», відчуваєш не кабінетний затишок, а гарячий подих волі, запах пороху й нічну прохолоду наддніпрянських лісів. Шкляр пише так, ніби сам колись сидів біля повстанського багаття, чув тупіт коней під сузір'ям Великої Ведмедиці й дав клятву — вижити й розповісти світові правду.

Юні відвідувачі з цікавістю слухали про характерництво та повстанські таємниці, а старші читачі ділилися своїми враженнями від глибокого історизму творів автора. Поки триває політ його Чорного Ворона — триває й наша боротьба.

Многая літа, письменнику!

 Маленькі кроки у великий світ книг: як ми відкривали Літні читання-2026!

Хто сказав, що для знайомства з книгою обов’язково потрібно вміти читати? Наймолодші гості нашої бібліотеки — допитливі дошкільнята старших груп ДЗ №3 «Лелечата» та «Калинка» — сьогодні довели протилежне! Вони ще не знають усіх літер, але їхні серця вже відкриті для великих пригод. Разом із батьками та вихователями, які стали для малечі справжніми провідниками у світ книг, ми офіційно оголосили старт Літніх читань-2026 «Здивувати інформацією.Зачарувати книгою. Розбудити фантазію і творчість». Поки що хлопчики та дівчатка слухають, як їм читають дорослі, але заглядають у книжкові сторінки з таким захопленням, що сумнівів немає: росте нове покоління запеклих книголюбів.

Сьогодні наша бібліотека перетворилася на галасливу галявину розваг. Бібліотечні працівники запросили малят на свято «»Щасливий квиток у бібліотечне літо». Маленькі відвідувачі:

• Лузали, як горішки, хитрі загадки — жодне заплутане питання не змогло їх збити з пантелику!

• Рятували улюблених персонажів у казковій вікторині «Знайди половинку казкового героя». Скласти докупи Колобка чи впізнати Попелюшку? Легко, коли поруч надійна підтримка дорослих!

• Творили літню магію: на творчій хвилинці дітки власноруч прикрашали повітряні кульки природними матеріалами, створюючи оригіальні віночки. Вийшла справжня літня краса!

• Стали маленькими чарівниками: справжній фурор викликав наш літній різнокольоровий дослід. За допомогою соди, води та яскравих барвників ми влаштували маленьке кольорове диво, яке запінилося і заграло всіма барвами веселки!

• Не менш захопливою стала «Доріжка здоров’я», яка подарувала дошкільнятам особливі тактильні відчуття та незабутні емоції. Крокуючи різними природними матеріалами, діти із цікавістю досліджували нові відчуття, раділи кожному кроку та із задоволенням ділилися своїми враженнями.

Кожен учасник отримав свій символічний «щасливий квиток» у Літо, сповнене нових відкриттів, дружби та цікавого читання. Свято подарувало дітям безліч усмішок, яскравих емоцій і гарного настрою. Бібліотека вкотре стала місцем, де оживають казки, народжуються мрії, а цікаві книги, захопливі досліди та творчі заняття відкривають двері до нових знань. Старт літу відгадок, див та яскравих барв дано! Дякуємо вихователям ДЗ ( Гуровська Т. М, Чорногорець Н.Ю, асистентам Чернявська Т.П., Мах Т.П.), які відкривають дітям дивовижний світ книг та підтримують їхні перші творчі кроки.

Далі буде ще цікавіше! Наше книжкове літо тільки починається, а разом із ним — нові зустрічі, цікаві книги та незабутні враження! Приєднуйтесь!!!

 4 червня — особливий і надзвичайно болючий день для всієї України. Це День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти нашої країни. Вони назавжди залишаться дітьми, чиї голоси забрала ця жорстока війна.

Сьогодні до Олександрівської бібліотеки для дітей завітали найменші вихованці з ЗДО №3 «Сонечко» (старші групи «Лелечата» та «Калинка»). Разом із малечею ми долучилися до тихої акції пам'яті «Голоси дітей». До цієї дати у бібліотеці також було розгорнуто книжкову виставку-реквієм «Перервана казка».

Під час заходу малюки власноруч розвішували символічні дзвіночки. Кожен такий дзвіночок — це символ чистої дитячої душі, яка вже ніколи не засміється на цій землі, та пам'яті, яка житиме в наших серцях вічно.

Хвилиною мовчання та тихим передзвоном ми згадали кожного маленького ангела. Ми пам’ятаємо кожне ім'я, кожну невиплакану сльозу і ніколи не дозволимо світові забути про цей біль.

 Бувають зустрічі, які залишають по собі не просто спогади, а новий погляд на світ. Саме такою стала подія, яку провела для нас неймовірна модераторка Кіноклубу Docudays UA «Форум» Тетяна Бондаренко. В рамках Тижня безбар'єрності старшокласників 8-Б та 9-А класів КЗ «Олександрівського ліцею №1» (кл. керівники Матюшина В.А., Голинська Н.О. та асистент учителя Тютюнник М.А.) запросили на кінопоказ з подальшим обговоренням «Ми різні, ми рівні, ми разом». З перших хвилин зустрічі стало зрозуміло: сьогодні ми руйнуватимемо стереотипи. Документальний фільм « Футбольний батько» який вона презентувала, став справжнім відкриттям. Це була історія не про обмеження чи жалість, а про неймовірну силу людського духу, про життя людини, яка не бачить світу очима, але створює його власною волею та відчуттями. Кожен кадр дихав щирістю, а вміло підібрані модераторкою акценти перед переглядом допомогли присутнім зануритися в атмосферу стрічки з головою. Післяпоказове обговорення перетворилося на простір сенсів. Модераторка скеровувала наші думки, наче невидимий режисер, допомагаючи кожному артикулювати те, що так сильно відгукнулося всередині. Це була зустріч про те, що бар'єри існують лише в нашій голові, і про те, як важливо іноді заплющити очі, щоб нарешті побачити головне.

А після такої серйозної та емоційної дискусії на всіх чекав приємний сюрприз — теплий солодкий стіл. За чашкою чаю та смаколиками підлітки в невимушеній атмосфері продовжували ділитися враженнями, обговорювати почуте. Подібні моменти неймовірно зближують. Щиро дякуємо нашим чудовим дітям за дорослі думки та щирі серця, шановним педагогам — за підтримку, а Тетяні Бондаренко — за прекрасну модерацію. Бар'єри зникають там, де панує дружба, солодкий затишок і взаєморозуміння!

Стираємо кордони разом!

 У затишній атмосфері Олександрівської бібліотеки для дітей лунав щирий дитячий сміх, а в очах маленьких читачів світилися цікавість і доброта. На інтерактивну гру «Що таке безбар’єрність?» до книгозбірні завітали учні 2-А та 2-Б класів КЗ «Олександрівський ліцей №2» разом із класними керівниками Дюдюновою Т.А. та Безносенко Д.О.

З перших хвилин зустрічі діти поринули у важливу й водночас надзвичайно щиру розмову про те, як зробити світ відкритим, комфортним і дружнім для кожного. Під час мультимедійної презентації «Світ без обмежень» юні читачі дізнавалися, що безбар’єрність — це не лише про зручні пандуси чи широкі двері, а насамперед про людяність, повагу, підтримку та вміння розуміти інших серцем. Особливо зворушила малечу історія їжачка Генрі — героя мультфільму, який навчив дітей бачити світ очима тих, кому іноді потрібна допомога та підтримка. Після перегляду маленькі глядачі щиро ділилися своїми думками, розповідали про добрі вчинки та мріяли про суспільство, у якому кожен почуватиметься потрібним і важливим.

Та найбільше емоцій подарували активні рухливі ігри. У грі «Бар’єр» діти вчилися долати труднощі разом, підтримуючи одне одного. Завдання «Покажи емоцію» допомогло малечі краще зрозуміти почуття інших людей, а весела й пізнавальна гра «Норм чи стрьом» навчала відрізняти доброзичливе ставлення від образливих чи нетактовних вчинків.

Справжнім осередком мудрості та доброти стала книжкова виставка «Безбар’єрність — це турбота про всіх». На її поличках були представлені книги про дружбу, рівність, взаємоповагу, силу підтримки та прийняття кожної людини такою, якою вона є. Яскраві видання заохочували дітей замислитися над тим, як важливо бути уважними до інших і творити добро щодня.

Наприкінці зустрічі у бібліотеці панувала особлива тепла атмосфера — атмосфера щирості, довіри та розуміння. Маленькі читачі залишали книгозбірню з новими знаннями, добрими емоціями та усвідомленням того, що безбар’єрність починається з простих речей: доброго слова, щирої посмішки та відкритого серця. Адже світ стає кращим тоді, коли в ньому є місце для кожного

 Разом світліше: як дошкільнята малювали «Світ без бар’єрів»

Коли дитяча уява поєднується з щирістю, народжуються справжні дива. Саме така атмосфера панувала в старшій групі дошкільного закладу «Світлячок» ( вихователі Махно Т.С., Орлик І.М.) під час арт-заняття «Малюємо світ без бар’єрів», на який завітали працівники Олександрівської бібліотеки для дітей. Цей день став простором щирих емоцій, дитячих усмішок та перших, але дуже важливих у житті відкриттів. Заняття розпочалося не з повчань, а з чарівної казкотерапії. Малеча дізналася історію про сонячне місто, де всі мешканці були різними: хтось швидко бігав, хтось пересувався на яскравому візку-всюдиході, хтось спілкувався за допомогою жестів, наче розмовляв руками, а хтось сприймав світ кінчиками пальців чи за допомогою вірного чотирилапого помічника. Але всі вони однаково любили морозиво, гойдалки та теплі обійми. Разом із бібліотекарями діти зробили дивовижне відкриття: бар’єри — це не просто високі пороги чи сходи, це коли хтось сумує на самоті, бо не може долучитися до спільної гри. А далі розпочалася справжня магія кольорів. Озброївшись кольоровими олівцями малюки розмальовували світ, де затишно абсолютно всім. У творчій атмосфері діти ще раз переконалися, що всі люди різні, але кожен заслуговує на увагу, повагу та дружнє ставлення. Артзаняття подарувало дітям багато позитивних емоцій, гарний настрій та стало ще одним кроком до виховання доброти, толерантності й чуйності. Маленькі художники не просто розфарбували папір — вони залишили на ньому часточку своїх чистих сердець, показавши нам, дорослим, яким має бути справжній світ: відкритим, безпечним і безмежно добрим.

Світ без бар'єрів починається з дитячої усмішки. І сьогодні ми зробили до нього ще один упевнений крок.

 Крок у світ без обмежень: як першокласники вперше відкрили двері сучасної бібліотеки

Травневий ранок заливав світлом шкільне подвір’я КЗ «Олександрівський ліцей №1», де галаслива зграйка першокласників 1-а і 1-б класів шикувалася в пари ( кл. кер. Халаїм Г.В.; Парфьонова О.А.). Сьогодні у них був особливий день — день першої великої екскурсії. Вони вирушали до Олександрівської бібліотеки для дітей. Проте цей візит не мав нічого спільного із застарілими стереотипами про сувору тишу, високі стелажі та довгі повчальні лекції. Діти йшли у простір, де немає складних правил, високих бар’єрів чи «чужих» куточків. Вони йшли туди, де панує безбар’єрність, а кожен гість — від малого до великого — має рівні права на радість пізнання, спілкування та творчість. Двері бібліотеки прочинилися з ледь помітним, привітним шурхотом, пропускаючи всередину допитливу малечу. Навіть саме повітря тут здавалося іншим — воно пахло новими глянцевими сторінками, затишком і пригодами. Уже з перших секунд дітлахи відчули: тут на них справді чекали. Сучасна бібліотека зустріла їх широким, світлими залами без жодного порога чи крутої сходинки. Навіть елементи безпеки та доступності перетворилися для дітей на захопливу гру:«Ой, дивіться, це ж жовті кружочки-підказки на дверях, як у комп’ютерному квесті!» — захоплено вигукнув хтось із хлопчиків, розглядаючи тактильну навігацію для людей з порушеннями зору. Бібліотечний простір дихав свободою та ергономічністю. Низькі, відкриті стелажі, де книги стояли на рівні дитячих очей, ніби самі просилися до рук. Жодних закритих шаф чи недосяжних полиць. Малеча миттєво й невимушено розсипалася затишною залою або, як її тепер називають, зоною коворкінгу та відпочинку. Хтось одразу вмостився на м’яких безкаркасних пуфах, хтось обрав для усамітнення маленькі стільчики, а хтось примостився на м`якому коврику. Коли діти вмостилися, до них вийшла бібліотекарка. У її руках не було жодних указівкових жестів, а на обличчі — жодної суворості. Її голос звучав м’яко, як запрошення до великої спільної подорожі. Вона не закликала до абсолютного мовчання, адже сучасна бібліотека — це простір для живого спілкування. Натомість вона запропонувала першокласникам дивовижну гру: дізнатися, як саме книжки вміють розмовляти з різними людьми. Ця перша екскурсія повністю розмила будь-які кордони чи відмінності між дітьми. У цих стінах вони не ділилися на «швидких» чи «повільних», на тих, хто вже бігає, і тих, хто повільніший, хто легко читає, і тих, хто лише знайомиться з буквами. Усі вони стали однією командою — командою дослідників і мандрівників. Під час фінальної гри-вікторини на екрані телевізора діти разом відгадували казки, допомагаючи одне одному. Коли комусь із дітей було важче дотягнутися до верхньої частини екрана, друзі з радістю підказували йому, а бібліотека вмикала голосовий супровід, щоб кожне завдання було зрозумілим для всіх. Цей візит довів найголовніше: сучасна безбар’єрність — це не лише про пандуси, чи архітектурні стандарти. Це, перш за все, про філософію поваги, про атмосферу, де кожна дитина відчуває себе важливою, захищеною, прийнятою та спроможною на власні маленькі відкриття. Бібліотека показала себе як відкритий, комфортний хаб, де соціальний статус, фізичні можливості чи особливості розвитку залишаються за дверима, поступаючись місцем рівності. Залишаючи бібліотеку, кожен першокласник тримав у руках свій перший читацький квиток — справжній паспорт у світ, де немає бар’єрів, а є лише безмежний простір для мрій, спілкування та розвитку. І кожен із них точно знав, що обов’язково повернеться сюди знову.

 Напередодні Дня Героїв бібліотекарі Олександрівської бібліотеки для дітей завітали до читачів 2-го класу Олександрівської філії КЗ «Олександрівський ліцей №1» (кл. кер. Котенко Н.А., асистент вчителя Куркіна О.М. за сприяння бібліотекаря Штим А.С.), де провели марафон вдячності «Герої нескореної України».

Зустріч стала щирою розмовою про мужність, незламність і любов до рідної землі. Діти з великим зацікавленням слухали розповідь бібліотекарів про героїв української історії — від славних козаків і борців за волю України до сучасних захисників, які сьогодні стоять на сторожі нашої держави. Історичні події, сповнені відваги та самопожертви, оживали у дитячій уяві й торкалися найтонших струн юних сердець.

Під час заходу присутні активно долучалися до діалогу, розмірковували над тим, кого можна назвати справжнім героєм та якими рисами повинна володіти така людина. Діти щиро говорили про сміливість, доброту, чесність, силу духу та готовність допомагати іншим.

Особливо зворушливим моментом стало відеозвернення, у якому юні учасники передали слова вдячності українським військовим за їхню мужність, силу та захист. У кожному дитячому слові звучали щирість, підтримка та віра у мирне майбутнє України.

Марафон вдячності став для дітей важливим уроком патріотизму, пам’яті та шани до тих, хто виборює свободу й незалежність нашої держави.

 У травневий день, коли Україна розквітає барвами весни, а серця людей зігріває любов до рідних традицій, в Олександрівській бібліотеці для дітей відбулося дивовижне свято — бібліотечна гостина «Моя вишиванка в кольорах України». До книгозбірні завітали наймолодші вихованці КЗ «Олександрівський ліцей №1» — читачі 1-А та 1-Б класів разом зі своїми класними керівниками Парфьоновою О.А. та Халаїм Г.В.

Святково вбрані у яскраві вишиванки, маленькі читачі наповнили бібліотеку теплом дитячих усмішок, щирістю та радісним настроєм. Здавалося, що кожна вишита квітка, кожен барвистий орнамент на сорочках оживали й розповідали свою особливу історію — історію українського народу, його сили, краси та незламності.

Бібліотекарі запросили дітей у захопливу мандрівку сторінками українських традицій. Юні гості дізналися, що вишиванка — це не просто святковий одяг, а справжній оберіг, у якому закодовані любов до рідної землі, мудрість предків і духовна єдність поколінь. Малеча із захопленням слухала легенди про виникнення вишивки, знайомилася із символікою кольорів та орнаментів, відгадувала тематичні загадки й активно брала участь у веселих іграх.

Особливу увагу дітей привернула книжкова виставка «Барвистий код землі моєї». На її поличках були представлені яскраві книги про історію української вишивки, народні традиції, звичаї та культуру рідного краю. Барвисті видання ніби відкривали перед юними читачами чарівний світ української спадщини, сповнений символів, краси та народної мудрості.

А далі читальний зал перетворився на справжню етно-майстерню! Маленькі пальчики взялися за важливу творчу справу — створення власної поробки «Моя вишиванка». З якою ніжністю, старанням і дитячим захопленням кожен першокласник викладав яскравими ниточками свій неповторний візерунок! У ці хвилини здавалося, що в кожному стібку оживає щира українська душа — світла, добра та сповнена любові до рідної землі.

Веселі руханки, щирі дитячі емоції та яскраві світлини біля святкової фотозони створили особливу атмосферу тепла й радості. Цей день залишив у серцях маленьких читачів світлі спогади та ще раз нагадав усім, що вишиванка — це не лише одяг, а символ нашої єдності, пам’яті та любові до України.

Щиро дякуємо шанованим педагогам і нашим маленьким патріотам за це незабутнє свято, наповнене дитячими усмішками, творчістю та українським колоритом!

 У теплій і щирій атмосфері родинного затишку в Олександрівській бібліотеці для дітей відбувся сімейний воркшоп «Вся моя родина, наче китиці калини», присвячений Міжнародному дню сім’ї. До бібліотеки завітали читачі 3-Б класу КЗ «Олександрівський ліцей №1» (кл. кер. Дубинюк Л.М., Чепурнова О.П.)

З перших хвилин свято наповнило залу щирими усмішками, дитячим сміхом та теплом, адже сім’я — це найдорожчий скарб у житті кожної людини, джерело любові, підтримки й доброти. Саме про це говорили бібліотекарі з юними учасниками, нагадуючи, що родинні цінності — мов міцне коріння калини, яке тримає людину все життя.

Під час заходу діти із захопленням брали участь у веселій грі «Щаслива родина», де у філворді відшукували слова, пов’язані з родинним теплом і домашнім затишком. Не менш цікавою стала народознавча гра «Мудрість родинної скарбниці», у якій присутні складали прислів’я та приказки про сім’ю, дружбу й любов до рідних.

Особливе пожвавлення викликала жартівлива гра «Хто в домі головний?», де діти дружно визначали, хто ж важливіший у родині — мама чи тато. Та зрештою всі дійшли висновку: у щасливій сім’ї головними є любов, взаєморозуміння та підтримка одне одного.

Справжній вир емоцій подарувала руханка «Обійми», під час якої учасники танцювали, дарували одне одному посмішки та заряджалися гарним настроєм.

Теплим завершенням зустрічі стала творча робота «Сонце родинного тепла». Діти із захопленням виготовляли яскраві промінчики, вкладаючи у свою роботу любов, фантазію та гарний настрій. Так маленькі промінчики об’єдналися у велике сонце — символ дружної та щасливої сім’ї.

До свята у бібліотеці була оформлена книжкова виставка «Моя сім’я, книжки і я», яка познайомила читачів із творами про родинні цінності, тепло домашнього вогнища та силу сімейної любові. Книги вкотре нагадали дітям: саме в родині починається світ добра, мудрості та людяності