Цьогоріч з 8 по 14 березня в Україні святкують Масницю або свято Колодія.

МАСЛЯНА ТА МАСНИЦЯ – У ЧОМУ РІЗНИЦЯ

Спочатку з'ясуємо, чим ці два свята схожі. Не складно здогадатися, що назвою: Масляна та Масниця, а ще приготування страв з маслом. Але, якщо в Росії це лише тонкі млинці, то в Україні згідно традицій, у цей час споживали багато масних страв з усіх молочних продуктів: налисники, сирники, пиріжки з сиром та всілякі запіканки, солоні та солодкі вареники з сиром, молочний кисіль тощо.

Дата святкування однакова: останній тиждень перед початком Великого посту. Проте, значення свят різне: Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити і закликати весну, святкування приходу теплої пори. На Масляну ж тільки наїдаються перед постом та міряються силами. Тобто, на одному з цих свят треба миритися, а на іншому битися – і це одна з головних відмінностей.

Проте у радянські часи відзначення цього свята перейняло багато російських деталей, найвідоміша з яких випікання млинців. Натомість етнологи вважають, що цей обряд українцям ментально чужий і радять повертати старі традиції. На Масницю українці готували вареники - одну із найстаріших українських обрядових страв. Ще одна версія ліплення вареників – це їхня схожість за формою до місяця, оскільки піст розпочинався орієнтовно перед весняним рівноденням.

Доброю прикметою в Україні вважали не просто наїстися цими стравами, а щоби їх скуштували всі навколо. Тож пригощали сусідів, родичів і навіть незнайомців. Бо вірили, що чим більш щедрим будеш в цей тиждень, то таким же щедрим буде і весь наступний рік.

Українці ще називали це свято Сирний тиждень, Запусти, Сиропуст, а оскільки Масниця це більш жіноче свято, то ще існувала назва Бабське свято, Бабський тиждень.

Обрядів було чимало, часто вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби. Вони прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масницю. Напередодні свята поминали рідних. Остання неділя перед Великим постом була прощеною.

 

                                       Масляна чи масниця?

        Це свято не має чіткої дати та залежить від того, коли починається Великий піст. Частіше воно припадає на кінець зими або початок весни.

        В Україні святкування тривають тиждень, цьогоріч - з 8 по 14 березня.

 

 

Чому Масниця? Тому що в цей тиждень споживали багато масної їжі. Це були сир, масло, вареники з сиром і маслом, звідси назва Масниця. Крім цієї, є дуже багато регіональних назв. Це і Колодій, і Запусти, Сирний тиждень, Сиропуст. Оскільки Масниця в Україні - це більш жіноче свято, то ще існувала назва Бабське свято, Бабський тиждень.

   Масляною (Масленицей) це свято почали називати у 1960-х роках ХХ століття. Тоді його фактично дозволили святкувати після довгої заборони, але вже з російським корінням. У радянські часи відзначення цього свята перейняло багато російських деталей, найвідоміша з яких випікання млинців. Натомість етнологи вважають, що цей обряд українцям ментально чужий і радять повертати старі традиції. На Масницю українці готували вареники - одну із найстаріших українських обрядових страв. Ще одна версія ліплення вареників – це їхня схожість за формою до місяця, оскільки піст розпочинався орієнтовно перед весняним рівноденням.

   Доброю прикметою в Україні вважали не просто наїстися цими стравами, а щоби їх скуштували всі навколо. Тож пригощали сусідів, родичів і навіть незнайомців. Бо вірили, що чим більш щедрим будеш в цей тиждень, то таким же щедрим буде і весь наступний рік.

   Обрядів було чимало, часто вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби.

  Тож значення свят різне:  Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити і закликати весну, святкування приходу теплої пори. На Масляну ж тільки наїдаються перед постом та міряються силами. Тобто, на одному з цих свят треба миритися, а на іншому битися – і це одна з головних відмінностей.